Історії успіху: Андрій Дробаха, старший механік на експедиційних судах

Чому ви вирішили працювати у морі?

Мій тато закінчував Одеське морехідне училище технічного флоту. Сам він працювати в морі не пішов, так склалося, але мене змалку готував саме до морської кар’єри. Я вступив до МКТФ, п’ять років відучився, потім перевівся на денну форму навчання до ОНМА. Причому останній курс у коледжі я поєднував із роботою на півставки лаборантом. У Columbia Shipmanagement я перейшов у 2011 році третім механіком.

Ви працювали на різних типах судів. Чим відрізняється робота на вантажному судні від роботи на судні-експедиційнику?

У механіків, на відміну судноводіїв, нічим не відрізняється. Але все-таки у нас на експедиційних судах дещо складніше, бо тут більш енергоозброєна система. На вантажних суднах все по мінімуму, все розраховане насамперед на те, щоб забезпечити безпеку плавання. А на експедиційному судні все у потрійному обсязі. Наприклад, стоять дистиляційні установки великого розміру та інше обладнання.

Багато хто вважає, що працювати на такому судні цікавіше через незвичайні маршрути. Але тут все залежить від посади та порядку несення вахти. Наприклад, коли я був молодшим офіцером, у мене було набагато більше вільного часу. Відстояв вахту і пішов. Посада вище не дозволяє відлучатися надовго: ти за багато чого відповідаєш, і маєш усе проконтролювати.

Як ви росли у Columbia Shipmanagement?

Я прийшов третім, отримав рекомендацію на промоушн і, оскільки я мав достатній досвід, вже в наступний контракт пішов другим. У цій компанії я виріс до старшого механіка. Загалом у компанії є всі умови для твого просування. Якщо є робочий диплом, плавценз та рекомендації на промоушн, зростання забезпечене.

Розкажіть про особливості роботи на судах-експедиційниках.

Основна відмінність – те, що судно розраховане на роботу в районах із низькою температурою забортної води. Посилено корпус: судно, на якому працював я, може ходити у льодах завтовшки 70 см. Ми пару разів з розгону заходили у льоди, спускали трап, і пасажири сходили на крижину, щоб влаштувати там барбекю. Я відпрацював на експедиційнику два роки, був і на півночі, і на півдні. Це була Європа до крайньої північної точки, де був базовий порт, в якому ми змінювали пасажирів. А на півдні – Антарктика, причому я був у рейсі, коли ми заходили на станцію Вернадського. Заходили і на англійську станцію, і чилійську. Ходили антарктичними фіордами. Бачили, як фрагменти шельфу відколюються та йдуть до Індійського океану. Одного разу судно протягом п’яти годин обходило величезний айсберг, що відколовся, який почав рухатися у бік Африки. В принципі робота як робота, але довкола пінгвіни та білі ведмеді. Практично поряд із судном багато разів бачили китів. Пасажири знімали відео, як горбаті кити перевертаються та демонструють ласти. А я вперше у житті побачив, що білий ведмедик може «загоряти» на скелі висотою метрів тридцять над рівнем води.

Які навички потрібно мати для роботи на таких судах?

Як і на будь-яких інших – базові знання та бажання. І не треба боятися ставити запитання: буде бажання та інтерес – решті навчать.