«Через тиждень після початку першого рейсу від Columbia, у мій день народження, капітан особисто спустився до машини, щоб привітати мене, кадета, і потиснути мені руку.»
Віталій Гунченко – про свій перший рейс, про дружню атмосферу в офісі та про те, що ніде, напевно, немає такої кількості молодих капітанів, як у Columbia Shipmanagement.
Розкажіть, як Ви потрапили до Columbia Shipmanagement?
Ще на другому курсі, будучи курсантом морської академії, я намагався потрапити до кадетської програми Columbia, але мені сказали, що я ще надто молодий, і що потрібно набратися досвіду. У результаті я відпрацював контракт кадетом в іншій компанії, а вже після повернення знову прийшов до Columbia, здав тести та успішно пройшов співбесіду. Перший контракт відпрацював кадетом, отримав хороші характеристики, і наступного рейсу пішов уже джуніором. Ну а далі дуже швидко просунувся вже до механіка і пішов у зріст.
Чому саме на цій компанії зупинили вибір?
Columbia Shipmanagement – велика компанія. Мені дуже хотілося стати частиною великої команди, успішного проекту. Хотілося не залишатися на периферії, а потрапити в компанію з хорошим європейським корінням, великим флотом, серйозними перспективами. Знаєте, щойно я прийшов до офісу Columbia, я відразу відчув особливу, дружню атмосферу в колективі, вже навіть на етапі першого спілкування з менеджерами. При цьому все від початку було дуже чітко: у компанії існує і добре працює зрозумілий і послідовний алгоритм працевлаштування та посадки на судно.
А як проходив Ваш перший рейс до Columbia?
Коли я потрапив на судно, якийсь досвід у мене вже був, і я приблизно знав, що мені треба робити. Екіпаж судна (це був танкер) поводився привітно, мені допомагали адаптуватися, допомагали і за спеціальністю, і в загальних питаннях. Загалом ставлення до мене, як до новачка, приємно здивувало: через тиждень після посадки на судно я мав день народження, і привітати мене прийшов особисто капітан. Спустився в машину, потиснув руку. Мені було дуже приємно. А капітан Сергій Глоба, хоч і молодий (йому було лише 33 роки тоді), все одно зрозумів, наскільки це мені важливо. До речі, в Columbia дуже багато крутих випадків, коли молоді хлопці стають капітанами.
Яким Ви бачите своє майбутнє?
Мені хотілося б реалізувати себе в морі, але я чудово розумію, що кар’єра моряка – це не лише мета стати капітаном чи старшим механіком. Можна працювати в офісі, бути суперінтендантом чи фліт менеджером. Звичайно, з кожним підвищенням на посаді зростає й відповідальність, але від цього стає цікавіше працювати.
Що Ви порадили б, виходячи з власного досвіду, тим, хто зараз тільки замислюється про професію моряка?
Головне – це прагнення ставати кращим, зростати як фахівець у своїй професії. Багато хлопців бояться великих компаній і чомусь вважають, що такі компанії дуже складно потрапити без зв’язків і знайомств. Насправді у таких компаніях все дуже просто, головне – бажання та наполегливість. Часто можна чути, що для роботи моряком важливо знати англійську. Та англійська сьогодні – те, чим уже нікого не здивуєш! Його просто треба знати, та й годі. Це вже не плюс, а просто необхідна умова.
І ще важливо: нічого не треба боятися. Ти можеш бути не дуже крутим фахівцем, можеш чогось не знати, особливо, якщо ти тільки починаєш. Але тут важливим є бажання дізнаватися, освоювати щось. Треба пам’ятати, що ніхто не народжується одразу професіоналом. Усі колись стояли на початку цього нелегкого шляху.
