«Якщо чогось дуже хочеш, то все вийде.»
Юлія Снігова – про те, як працюється на пасажирських та торгових судах, і що потрібно, щоб виграти міжнародний конкурс кондитерів.
Як ви стали кухарем та як потрапили в море?
Коли я була маленькою, тато часто брав мене із собою на рибалку. Ми їздили на Дніпро, а він широкий, і там постійно ходили кораблики. І скільки я пам’ятаю себе, дивилася на них і мріяла – ось би потрапити на судно! І дуже хотілося бути ближче до моря. А тоді, коли я вибирала професію, все було набагато складніше, ніж зараз, і робота кухарем була одним із небагатьох варіантів для жінки у морі.
Я вступила до училища в Херсоні, причому приймали туди без вступних іспитів на підставі гарного атестату. І вже під час навчання можна піти на практику. Прийшов до училища шеф із судна, щоб відібрати офіціантів, кухарів, кухонних працівників. Зібрався величезний натовп охочих. Чесно, я не знаю, як мені вдалося прорватися, але мене туди взяли, а навчалася лише на першому курсі. Знаєте, я тоді ще раз переконалася, що якщо чогось дуже хочеш, то все вийде.
На практику я пішла на судно на кшталт «річка-море» «Генерал Лавриненко». Ходили у Херсон, Одесу, Запоріжжя. Пасажири здебільшого були іноземці, з «колишніх наших», переважно люди похилого віку. Звичайно, потрапити на роботу туди було дуже круто: ти ще вчишся, ще багато чого не знаєш, але вже можеш потихеньку освоювати професію та ще й гроші за це отримуєш.
І як минув перший контракт?
Добре пройшов. Була кухонним працівником. Далі був ще один контракт. А на другому курсі училища я зрозуміла, що мені обов’язково потрібна буде хороша англійська, і почала займатися додатково. А ще через час почала подумувати про перехід на великі круїзні судна, до великих операторів. І ось потрапила до Columbia Shipmanagement. Я вже більше десяти років у цій компанії, зараз робитиму від них другий контракт на контейнеровозі.
Нещодавно вас нагородили. Розкажете докладніше, що то за приз?
Одна данська компанія відправляла кондитерів на тренінг на свої судна. Данці в цьому плані дуже круті, у них багато чого можна навчитися. Наприкінці минулого року вони оголосили конкурс: можна було виставити для участі, наприклад, пиріг. Правила вимагали, щоб це був пиріг обов’язково з начинкою, а з якої значення не мало, важливо було заявити інгредієнти. Я кухар із досвідом та зі своїм поглядом на рецептуру. Трохи поекспериментувала та вирішила виставити для участі у конкурсі сливовий тарт. Вийшло чудово, самій дуже сподобалося. Тісто вийшло солодке, а зливу трохи з кислинкою. Коли випікала, капітан «на запах» прибіг. Відрізала йому шматочок на пробу, то він потім ходив за мною, питав рецепт і просив його навчити. Загалом, надіслала заявку з фотографіями, розповіла, що пиріг можна їсти і теплим, і холодним, і з морозивом. Мені надійшло повідомлення у відповідь про те, що попередні підсумки підбиватимуть 15 січня. А потім дивлюся – конкурс виграли один філіппінець та я. Приз планшет.
Вважається, що на пасажирських суднах більше можливостей переглянути світ. Можна частіше виходити на берег. Це дійсно так?
Так звичайно. Наприклад, на вантажопасажирській поромі поромі ми ходили маршрутом Голландія-Англія, і щодня були заходи в порт. На судні, маючи свій чіткий розклад, ти завжди за такого розкладу знайдеш час для того, щоб побувати на березі. Контракт два місяці, потім місяць удома. Точно знаючи дати посадки на судно та повернення, теж було легко все планувати, і не було почуття втоми, нудьги.
Розкажіть, наскільки відчутною є різниця в роботі на пасажирському флоті та на торгових судах?
Щодо зарплати різниці практично немає. А в іншому… Коли ти працюєш на «пасажирі», ти маєш шефа. На тобі якась частина роботи, твоя зона відповідальності. Там свої сходинки для зростання, і ти можеш і сама згодом стати шефом. Але загальний принцип зрозумілий: у кожного, хто пов’язаний із камбузом, на пасажирських суднах – своя частина процесів, а всім загалом керує шеф. На суховантажі ти відповідаєш за все по кухні. Над тобою тільки капітан, і якщо він довіряє тобі, він взагалі в процеси не втручається. Мені у цьому плані працювати на торгових судах комфортніше. І фізично на суховантажі легше. На «пасажирі» ти в будь-якому випадку повинен повністю відстояти свій годинник і виконати ту частину роботи, яку тобі належить за штатним розкладом. На суховантажі ти все робиш самостійно: плануєш, поділяєш процеси, замовляєш продукти, і при цьому не бігаєш, як ужалена, а спокійно будуєш свій графік. Специфіка трохи інша. А взагалі, якщо ти кухар, як кажуть, з мізками, то впораєшся скрізь.